Думаю, що ця пісня багатьом із нас відкрила очі на ще одну трагічну сторінку історії нашої країни:
Понад 70 років минуло з того часу, коли рішенням сталінського режиму весь кримськотатарський народ був насильно депортований із своєї Батьківщини. Примусове утримання киримли в місцях вигнання продовжувалось аж до листопада 1989 року.
Протягом всього цього часу кримські татари зазнали широкомасштабних репресій з боку тогочасного режиму. Це стало причиною масових смертей.
Весна буяла. Природа ігнорувала війну, яскрава зелень радувала очі, а напоєне пахощами квітів повітря вмикало інстинктивне бажання жити. У цей час – вранці 18 травня 1944 року – у домівки кримських татар прийшли люди зі зброєю.
Понад 32 тисячі бійців військ НКВС обходили усі помешкання кримських татар і оголошували ультиматум: у найкоротший час взяти все необхідне, дітей і немічних старих, повантажитися на вантажівки і під конвоєм їхати до залізничних станцій.
Тих, хто чинив опір, за свідченнями очевидців, розстрілювали на місці.
Нажаханих людей на залізниці «під зав’язку набивали» у товарні вагони.
До четвертої дня 20 травня 1944 року кримських татар у Криму не стало.
Їх відправили в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан, а також у Росію – в Марійську АРСР, на Південний Урал і в Костромську область.
Під час кількатижневої дороги депортованих майже не годували і не поїли. Туалетом слугувала дірка у підлозі вагона.
У телеграмі на ім’я Сталіна НКВС прозвітував про виселення 183 155 осіб. В основному, це були жінки, діти і люди похилого віку. Бо ж чоловіки в цей час іще воювали на фронтах Другої світової війни у лавах Червоної армії.
Самі кримські татари нарахували 423 100 депортованих.
Від нелюдських умов перевезення, а також у перші роки після переселення загинуло понад 46% депортованих кримських татар.
Але й у місцях спецпоселень, завдяки своїй терплячості і працелюбності, кримські татари зуміли пристосуватися і вижити.
Тоді ж, 4 липня 1944 року, НКВС офіційно поінформував Сталіна про те, що спецоперація «переселення кримських татар» завершена.
Але згодом з’ясувалося, що забули про родини кримських татар, які жили на Арабатській стрілці. Щоб не накликати «гнів вождя», 20 липня карателі вигнали людей із домівок, посадили на старий баркас і затопили його в Азовському морі. Тих, хто намагався врятуватися, добили із кулемета.
Відеотека:
Фільми з теми:
"Хайтарма", "Чужа молитва", документальний фільм "Мустафа". Шановні десятикласники! Вшануйте пам'ять постраждалих на стіні Пам'яті.
В День Святого Миколая наш клас не просто відвідав відкриття ялинки на площі , а ще побував на заході де побачили , як працюють актори, адже мама Коваля Васі - Ольга Ігорівна , працює у районному Будинку Культури і ми дуже часто бачимо її виступи на сцені.
Весна… Свято 8 березня… У
7-А класі хлопчики вирішили
влаштувати невеличке змагання серед красивих , розумних , хазяйновитих однокласниць.
Ведучими світа були запальні Вася та Максим.
Дівчатка вправлялися в сервіруванні стола, різали овочі
та пришивали ґудзики, складали віртуальні букети. Вцілому,показали себе вправними та кмітливими.
Хлопці
подарували дівчаткам весняний настрій-
квіти та листівки на пам'ять
Почалися літні , але не спекотні дні і почалися робота та відпочинок, розваги та веселощі у пришкільному табору "Фантазія".
Тож під рубрикою "пришкільний табір" пропоную невеликі фотозвіти про проведенні дні.
Цього року учні 6 - А класу створили загін під назвою "Реп'яшки".
Першого дня діти відпочивали у місцевому парку відпочинку, де для них виступали діти з концертом - переможці районного конкурсу "Інгулецька росинка". Одночасно працювали майстер - класи - де дівчата та хлопці створили ляльку -мотанку - власний оберег.
Іринкі та Настуні пощастило - їх портрети намалював справжній художник.
Ось і наступила осінь - пора, коли час збирати урожай. Нам же , учасникам навчального процесу, належить закласти насіння , що проросте згодом, і залишається лише надіятися, що наша спільна праця увінчається успіхом.
Тож з початком нового навчального року!
Перший урок у 6-А класі був проведений на тему «Чи знаєш ти свій край?»
Форма проведення – патріотична гра.
Діти показали глибокі знання з історії,
географії, культури України та традицій рідного краю,що зміцнило їхнє почуття національної гордості й
гідності, патріотизму.
Клас
був об’єднаний у дві команди які змагалися за такими конкурсами: «Хто більше»,
«Історичний», «Не баримося, збираймося», «Що до чого», « Частування»,
«Замовляння». А нагородою для
всіх стала дружба і гарний настрій.
Ще у червні була у мене зустріч з моїм першим випускним класом. Промайнуло 10 років.
Ви знаєте, діти не змінилися - все такі ж красиві, розумні, радісні, єдине - у очах читається деякий життєвий досвід.
Уявіть - я, після університету із зібраними конспектами лекцій за 5 років, і тут - не лише 20 годин на тиждень, а і керівництво у 11 - Б класі - 24 сформованих особистостей.
Та я вдячна долі за такий подарунок, бо я вчилася разом із дітьми ( та так назвати їх я немогла...) - згадую про них завжди із радістю.
А тут власне фото на зразок : До та Після.
І для колег - я була класним керівником лише 1 рік і спільних фото чи напрацювань дуже мало, тому у мене викликало деяке утруднення щодо підготовки до зустрічі. Тож пропонуючи сценарій зустрічі, прошу не судити строго.
Шановні батьки та учні 5-А класу!
Незабаром літо - літечко, і з 2 червня на базі НВК починає працювати пришкільний табір "Фантазія", тож попіклуємося про гарний відпочинок заздалегідь.
Зразок заяви:
Директору
Петрівського НВК
Вєтровій А,С,
(від кого)
Заява
Прошу зарахувати мого сина (доньку) Прізвище та ім'я учня (учениця) 5-А класу Петрівського НВК до оздоровчого пришкільного табору з денним перебуванням "Фантазія".
8 травня, в День Пам'яті , учні 5-А класу відвідали шкільний музей Бойової Слави. Екскурсію нам провели учениці 11 класу. Діти дізналися багато нового про окупацію та визволення Петрівського краю.
На годині спілкування учні познайомили клас про подвиги, героїзм, витривалість, славу своїх дідів, бабусь.
Також із активом класу відвідали та привітали ветерана ІІ Світової війни - Івана Родіоновича.
Іван Родіонович поділився розповідями про свій життєвий шлях, страшні роки війни. Побажав дітям мирного неба та довгих років життя. На запитання дітей :"Як довго прожити?", наш бадьорий, 93 - річний ветеран відповів: " Ніколи не робити людям зло, йти до людей з добром".
А 9 травня в День Перемоги був парад. Діти створили живий коридор із квітами, синіми та жовтими кульками, а на серці у кожного майорів червоний мак.
Ось на відео невеликий фрагмент ходи присвяченої Дню Перемоги: